Особливості формування навичок філософського аналізу науки у здобувачів PhD програм

Abstract

У статті показано актуальність формування навичок філософського аналізу науки у здобувачів PhD програм з метою їх якісної науково-професійної підготовки.Сучасні умови суспільного розвитку та потреба інтенсифікації наукової діяльності обумовлюють необхідність удосконалення методологічного інструментарію наукового пізнання, одним із провідних елементів якого є визначення сутності науки з позицій конкретних наукових досліджень та філософської рефлексії. Це є значущим для науковців, які критично ставляться до існуючих парадигм і займаються пошуком нових принципів та підходів до наукового переосмислення світу.Визначено, що застосування рефлексії необхідне у науковій діяльності та полягає у використанні понятійно-логічного засобу розуміння світу і прогностичних функцій філософського знання. Філософія, формулюючи сутність нових категорій, виступає як методологічна основа наукової діяльності. Обгрунтовано, що філософський аналіз науки забезпечує концептуальність дослідження, здійснює безпосередній вплив на процес наукового пошуку, визначаючи критерії для якісної оцінки теорій, екстраполює та інтерпретує результати та узагальнює їх до рівня фундаментальних наукових принципів. Досліджено особливе значення для підготовки здобувачів PhD програм здійснення навичок аналізу концептуальних підходів до розуміння сутності філософії науки, основ науки та їх ролі у прогресивному розвитку суспільства. Усвідомлення ними сутності філософської інтерпретації наукової діяльності, разом із грунтовними знаннями конкретних галузей знань, стане основою для майбутньої професійної діяльності.Встановлено важливість формування у майбутніх докторів філософії системи навичок щодо проблеми визначення критеріїв науковості, достовірності наукових знань і формування наукової істини як найважливіших передумов успішності науковців. Твердження про єдність чуттєвого і логічного пізнання, обгрунтування характеристик відчуття, сприйняття, уявлення, пам’яті, роль абстракції у логічному пізнанні становлять найголовніші сутнісні елементи під час процесу генерування навичок філософського аналізу науки.