Аналіз ґендерного виміру розвитку вищої педагогічної освіти України та можливі стратегії для підтримки рівності

Abstract

У дослідженні розглянуто становлення ґендерної теорії в українській вищій педагогічній освіті та специфіка цього досвіду. Актуальність підтверджується тим, що національна система освіти потребує суттєвого оновлення у цій сфері і водночас має потужний науково‐педагогічний потенціал, готує фахівців, які можуть сприяти впровадженню принципів ґендерної культури в усі сфери суспільного життя, зокрема,педагогічну. Вказується на відсутність системного поширення ідеології ґендерної рівності та ґендерного підходу. Метою статті є теоретичне зʼясування специфіки становлення ґендерної теорії в українській педагогічній вищій освіті. У основних результатах проаналізовано чинники освітнього менеджменту, які сприяють формуванню ґендерно чутливого управлінського апарату, а також розглянуто негативні наслідки застарілого формалізованого підходу управління, які порушують права ґендерної рівності. Методи дослідження включають аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. У статті охарактеризовано стан та перспективи розвитку ґендерних студій в українських вищих закладах освіти. Досліджено сучасний стан ґендерної рівності, його вплив на освітній процес та перспективи інтеграції ґендерних підходів у навчальні програми. На основі аналізу наукових публікацій з’ясовано основні характеристики та зміст понять «ґендер»,«ґендерна культура»,«ґендерний підхід», а також визначено ґендерні проблеми в закладах освіти. Наголошено на важливості професійної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Розкрито необхідність формування ґендерної культури серед здобувачів університету,ґрунтуючись на концепції ґендерної державної політики. Підкреслено потенціал та ефективність озброєння здобувачів вищої освіти додатковими знаннями з ґендерної проблематики. У висновках акцентовано, що для реалізації успішного ґендерного розвитку українських закладів вищої освіти в майбутньому необхідно продовжувати дослідження та аналіз сучасних наукових підходів до ґендерної освіти та забезпечувати постійне оновлення знань і практик у цій сфері.