Робота з фаховою термінологією у системі підготовки вчителя фізичної культури в закладах вищої освіти

Abstract

Пропоноване дослідження присвячене проблемі роботи з фаховою термінологією у системі підготовки майбутнього вчителя фізичної культури в закладах вищої освіти. Фахова термінологічна компетентність –невід’ємна риса сучасного успішного вчителя фізичної культури, який повинен володіти як інноваційними та традиційними формами і методами навчання, так і сучасною термінологією з фізичної культури та спорту.Наголошено, щотермін як основа лексичного складу мови науки відзначається тенденцією до однозначності, системністю, унормованістю, кодифікованістю, відсутністю експресії. Важливою проблемою терміновживанняі термінотворення є співвідношення національного та запозиченого. Мета статті полягає у теоретичному обгрунтуванні необхідності розроблення і впровадження методичної системи роботи з фаховою термінологією у системі підготовки вчителя фізичної культури у закладах вищої освіти. Описано систему роботи з фаховою термінологією фізичної культури та спорту як у сфері фіксації (укладання словників та глосаріїв термінів), так і в сфері функціонування (безпосередньо навчальний процес, який передбачає аудиторні та позааудиторні форми роботи).Узагальнено вимоги до укладання глосаріїв термінів загалом та формулювання їх дефініцій зокрема. Акцентовано увагу на необхідності використання глосаріїв термінів, адже ефективність оволодіння науковою термінологією безпосередньо залежить від правильних методів і прийомів роботи з ними. Вимоги до укладання глосарію застосовні до всіх галузей знань, проте специфіка полягає в особливостях терміносистеми галузі чи субгалузі знань, глосарій якої укладається. Рекомендовано звертати увагу на представлення термінології у підручниках та навчальних посібниках з дисциплін, передбачених системою підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Укладаючи такі методичні праці, автори повинні правильно добирати терміни та формулювати їх визначення та регулювати кількість презентованих термінів, яких не повинно бути надмір.