УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ОБЛАСТЕЙ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ

Abstract

Поглиблене дослідження діяльності промислових підприємств у галузях, які зараховано до наукомістких, засвідчує, що промисловий комплекс Карпатського економічного району зокрема, як й України загалом знаходиться в третьому технологічному укладі, який базується на переважанні в структурі промислового виробництва частки важкого машинобудування та електротехнічної промисловості, пріоритетному розвитку хімічної промисловості. Переважна більшість промислових підприємств не відповідає вимогам та світовим стандартам щодо матеріало-, ресурсо- та енергоємності. Усе це призводить до зменшення рівня конкурентоспроможності продукції українських виробників, а отже потребує ґрунтовного наукового дослідження. Метою статті є обґрунтування шляхів та напрямів удосконалення організаційного забезпечення реалізації регіональної промислової політики областей Карпатського економічного району. У процесі роботи над статтею застосовано загальні методи наукового дослідження, табличні та графічні методи наукової візуалізації. Проведене дослідження засвідчило, що посилення зорієнтованості регіональної промислової політики у напрямі стимулювання розвитку галузей промисловості, які характеризуються вищим значенням індексу спеціалізації: легка промисловість (текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів), деревообробна (виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність) та виготовлення меблів. Оцінювання оптимальності структури промислового сектору Карпатського економічного району за формами власності з застосовуванням правила «золотого перетину» («золотої пропорції») доводить, що важливою передумовою формування ефективних інститутів розвитку промислового сектору є не стільки процеси роздержавлення та приватизації, скільки покращення параметрів розвитку сектору у їх наслідку. Найбільш наближеною до зон ризику є ситуація у Закарпатській та Чернівецькій областях, і, на нашу думку, це потребує уваги з боку органів регіонального управління, щодо стимулювання приватизаційних процесів на рівні областей. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні практичних рекомендацій спрямованих на удосконалення організаційного забезпечення реалізації регіональної промислової політики. Подальші дослідження будуть спрямовані на уточнення рекомендацій прикладного характеру у розрізі кожної з областей.