Формування ринку землі і впровадження власності на землю - запорука відродження, економічної та екологічної стабільності українського села

Abstract

Проблеми, винесені у назву статті, насправді є не просто системотворчими для української держави, власне, як для аграрної, а й замикають на собі інші (не менш важливі для сучасної України) аспекти державотворення, такі як соціальні, економічні, духовно-культурні і, навіть, геополітичні. Шалені темпи (впродовж лише останніх півроку) у обговоренні проблеми запровадження ринку землі в Україні переконують автора у палкому бажанні певних ділових і політичних кіл якнайшвидше зняти усі обмеження щодо вільного ринку землі. Найскоріше, ситуація нагадує нещодавнє Е-декларування, результати якого (за чутками) мали б «закріпити» зазначене у декларації майно можновладців, можливо і після сплати додаткових податків. Але такий підхід (закріплення земель за тими «власниками», які їх вже фактично придбали) є глибоко хибним, навіть ганебним, оскільки не враховує усієї тієї глибини та багатогранності, які містить у собі земельне питання для жителів сільської України. Автор неодноразово торкався цієї проблеми у попередніх публікаціях , але актуальність цієї пов’язана саме з високою активністю її обговорення у ЗМІ та електронних мережах, що може бути ознакою ухвалення життєдайних для України рішень «нашвидкоруч».