Реалізація наступності у формуванні екологічної компетентності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку

Abstract

У статті розкрито особливості врахування наступності у формуванні екологічної компетентності між старшими дошкільниками та молодшими школярами. Здійснено аналіз теоретико-методичних засад забез-печення наступності під час сприйняття природи у дошкільній та початковій освітніх ланках. Визначено та проаналізовано основні детермінанти дослід-ження. Уточнено поняття «наступність», «екологічна компетентність», розглянуто теоретико-методологічні засади формування екологічної компе-тентності. Визначено роль закладу дошкільної освіти та початкової школи у становленні екологічно свідомої особистості. Проведено аналіз нормативних документів: Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти, Типових освітніх програм для початкової школи. Визначеноспільність цілей щодо розвитку дитини на рівні дошкільної та початкової ланок освіти, встановлено, щоу дошкільній ланці формуєтьсяприродничо-екологічну компетентність, у початковій ланці –екологічнакомпетентність у галузі природничих наук, які орієнтовані на сталий розвиток. Розкрито екологічно спрямовану діяльність закладів дошкільної та початкової освіти, проаналізовано методи і форми екологічного виховання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; визначено напрями роботизакладу дошкільної освіти тапочаткової школи,з метою реалізації наступності:природничого та екологічного навчання; формування екологічних емоційно-ціннісних ставлень; видів діяльності дітей; засобів і методів навчання. З’ясовано особливості педагогічної діяльності вихователя в умовах сучасного закладу дошкільної освіти та вчителя сучасної початкової школи; підкреслено, що ефективність наступності у формуванні екологічної компетентностізумовлена збереженням провідних напрямів розвитку дітей, що сприятиме поступовому переходу від гри до процесу навчання як до нового виду діяльності.