Approaches to the analysis of metaphor as an instrument of linguistic knowledge

Abstract

The purpose of the article is to identify, systematize and characterize approaches to the study of metaphor as a powerful instrument of linguistic knowledge. Despite the many-year history of the study of this component of the problem, the need for this task solution was stressed in linguistic science in order to understand the evolutionary transformations that linguistics underwent during the formation of the metaphorical theory. The dictionary definitions of the term “metaphor” were analyzed and on their basis we made an attempt to suggest an author’s approach to the definition of this concept. The multifacetedness and universality of metaphor as a stylistic and cognitive phenomenon became the driving force for distinguishing three main approaches to its analysis. These approaches are generally accepted in the linguistic community, as they involve a complex analysis of metaphorical history from philosophical, linguistic and cognitive points of view. The philosophical approach was based on the understanding of metaphor as a lexical substitute, a rhetorical tool and the way of the language embellishment. Within the framework of the linguistic approach, researchers focused attention on semantic properties of the metaphor and its direct connection with the thinking process, which led to the identification of a gnoseologicalfunction as an autonomous one. This idea gained significant development within the framework of the cognitive approach, which involved expanding the functional spectrum of the metaphor for perception, understanding, categorization, evaluation and response of the linguistic personality to the realities of the surrounding world, which continues unceasing development. Further research prospects in this direction may be seen in the detailed description of the current state of the formation of metaphorical theory in the cognitive light.

Метою статті є виокремлення, систематизаціята характеристикапідходів до вивчення метафори як потужного інструменту лінгвістичних знань. Попри багаторічну історію дослідження цієї складової проблеми в лінгвістичній науці об’єктивувалася потребадо її вирішення задля осмислення еволюційних трансформацій, яких зазнала лінгвістична наука під час становлення метафоричної теорії. Проаналізовано словникові дефініції терміну «метафора» та на основі них було зроблено спробу запропонувати авторський підхід до визначення цього поняття. Багатогранністьта уні версальність метафори як стилістичного й когнітивного феномену стала рушійною силою для виокремлення трьох основних підходів до її аналізу. Означені підх од иє загальноприйнятимиу лінгвістичній спільноті, оскільки передбачаютькомплексний аналіз метафоричної історії під філософським, лінгвістичним та когнітивним кутами зору. Філософський підхід ґрунтувався на осмисленні метафорияк лексичної заміни, риторичного інструменту та способу прикрашання мови. У межах лінгвістичного підходу дослідники акцентували увагу на семантичних властивостях метафори та її безпосередньому зв’язку з процесом мислення, що й зумовило виокремлення гносеологічної функції у якості автономної. Ця ідея набулазначного розвитку в рамках когнітивного підходу, який передбачає розширення функціонального спектру метафори до сприйняття, осмислення, категоризації, оцінки та реагування мовної особистості на реалії оточуючого світу, який продовжує невпинний розвиток. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі вбачаємо в детальній характеристиці сучасного стану становлення метафоричної теорії у когнітивному світлі.