ІРОНІЯ ЯК НАВМИСНА НЕЩИРІСТЬ

dc.contributor.authorПрокоф'єв, Геннадій Леонідович
dc.date.accessioned2024-08-13T12:00:32Z
dc.date.accessioned2026-11-04T14:58:16Z
dc.date.available2024-08-13T12:00:32Z
dc.date.issued2022-12
dc.descriptionhttp://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2022/5_2022/part_1/42.pdfuk_UA
dc.description.abstractУ статті іронія розглядається як акт навмисної передачі мовцем нещирості по відношенню до здійснюваної ним мовленнєвої дії. Поняття нещирості мовця означає невідповідність мовленнєвої дії, яку він здійснює, тому психологічному стану, що відповідає прямому значенню висловлення, яке лежить у його основі. Зазначається, що частину умови щирості нещирих мовленнєвих актів, зокрема акту іронії, становить відсутність у мовця певного психологічного стану – відповідного наміру, бажання, переконання або почуття. Описується зв’язок іронії з поняттями навмисної нещирості та неправди. Визначаються спільні та відмінні риси умов щирості нещирих мовленнєвих актів, до яких належать акти неправди та іронії. Висловлюється думка про те, що неправда та іронія подібні лише формально, оскільки неправда прагне приховати нещирість, тоді як прихована мета іронії досягається лише за умови, що адресат іронічного висловлення здатний розпізнати нещирість мовця. Розглядаються іронічні ствердження, пряме значення яких є хибним або вони є недостатньо інформативними чи нерелевантними в контексті вимови, хоча і містять істинні судження. Проводиться аналіз низки прикладів, що охоплюють мовленнєві акти, які належать до різних прагматичних типів, зокрема, акти іронічного зобов'язання, спонукання, вираження почуттів та установок, а також іронічні акти питання та декларативні мовленнєві акти, які не можуть бути адекватно розглянуті без залучення прагматичних правил та міркувань. Особлива увага приділяється дослідженню взаємодіЇ іронічного наміру мовця з іллокутивною силою декларативного мовленнєвого акту, успішне здійснення якого передбачає існування та дотримання певної конвенціональної процедури, частиною якої він є. У цьому випадку іронічна ситуація виникає безпосередньо у виголошенні висловлювання, і для сприйняття непрямого значення адресат не повинен звертатися до широкого контексту.uk_UA
dc.identifier.citationПрокоф’єв Г.Л. Іронія як навмисна нещирість. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського. Серія: «Філологія. Соціальні комунікації». Київ, 2022. Том 33(72). № 5, ч. 1. С. 249-256.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.unu.edu.ua/handle/123456789/35178
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UA
dc.relation.ispartofseriesУДК;811.111’42
dc.relation.ispartofseriesDOI;10.32782/2710-4656/2022.5.1/42
dc.subjectіронічний мовленнєвий актuk_UA
dc.subjectіллокутивна силаuk_UA
dc.subjectнещирістьuk_UA
dc.subjectнавмисна передача нещиростіuk_UA
dc.subjectумови успішностіuk_UA
dc.subjectнедотримання умов успішностіuk_UA
dc.titleІРОНІЯ ЯК НАВМИСНА НЕЩИРІСТЬuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
old.handle123456789/16964
old.idc22a9388-db69-475e-8360-a16125c8d695
old.sourceSitedspace.udpu.edu.ua

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
42.pdf
Size:
407.91 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

Електронне сховище

Інституційний репозитарій для збереження, систематизації та відкритого доступу до наукових, навчальних і методичних матеріалів університету.

Контакти

Умань, Черкаська область, Україна

[email protected]