Етнонімікон української та польської поезії ХVІ–ХVІІ ст.

dc.contributor.authorДенисюк, Василь Вікторович
dc.date.accessioned2023-06-08T10:50:22Z
dc.date.accessioned2026-11-03T21:43:37Z
dc.date.available2023-06-08T10:50:22Z
dc.date.issued2022
dc.descriptionhttp://polonistyka.zu.edu.ua/article/view/270593uk_UA
dc.description.abstractСтаттю присвячено з’ясуванню особливостей функціювання етнонімів в українському та польському поетичному дискурсі ХVІ–ХVІІ ст. Вітчизняна лінгвістика має потребу в дослідженні середньовічної етнонімії крізь призму оцінки представників сусідніх народів, які в різні періоди вибудовували спільно чи нарізно зовнішньополітичний курс, між якими саме в цей час неодноразово точилися війни, що знайшло відображення в номінаціях. Автори номінували той чи той етнос крізь призму семантичної опозиції «свій – чужий». Українські книжники, як доводять проаналізовані поезії, ідентифікували інші народи переважно за релігійним або мовним критерієм. Такі найменування загалом мають негативну конотацію. Крізь призму релігії нейтральні етноніми жид, циган отримали в українських поезіях негативні конотації. Польськомовні вірші українських книжників засвідчують більший спектр етнонімів. Для самоідентифікації українські поети послуговуються номенами русь (збірна назва), русин, руснак, козак, а для номінації польського народу використовують лексеми поляки, ляхи, римляны, латинницы, а також лексичну одиницю, мотивовану соціальним станом – шляхта. Польські поети послуговуються майже втричі більшим арсеналом етнонімів, що детерміновано тогогочасним перебуванням цієї країни в європейському цивілізаційному простірі. Цю групу, крім ендоетнонімів Polak і Lach, утворюють власне етноніми, регіональні етноніми. На позначення українців польські поети послуговуються етнонімами Rus, Rusin, Kozak, Zaporożec. Прикметним є той факт, що польські та українські (у польськомовних віршах) книжники активно використовують етнонім москаль / Moskal як нормативну назву народу за назвою племені, яке заснувало відповідну державу. Суфіксальні деривати Turok, Turczyn, Moskwicin та ін. не містять негативної конотації. Українські поети, на відміну від польських, активніше використовують аналітичні найменування, для творення однослівних номінацій послуговуються суфіксами -ин-, -ак-, -ал- / -yn-, -in-, -an-, -ak-, -uk-, -yk-, -al-, -ur-.uk_UA
dc.identifier.citationДенисюк В. Етнонімікон української та польської поезії ХVІ–ХVІІ ст. Українська полоністика. 2022. Т. 20. С.18-32.uk_UA
dc.identifier.urihttps://dspace.unu.edu.ua/handle/123456789/22397
dc.publisherВид-во Житомирського держ. ун-ту імені І. Франкаuk_UA
dc.subjectендоетнонімuk_UA
dc.subjectрегіональний етнонімuk_UA
dc.subjectконфесійний етнонімuk_UA
dc.subjectвалюативний етнонімuk_UA
dc.subjectукраїнська поезія ХVІ–ХVІІ ст.uk_UA
dc.subjectпольська поезія ХVІ–ХVІІ ст.uk_UA
dc.titleЕтнонімікон української та польської поезії ХVІ–ХVІІ ст.uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
old.handle123456789/15411
old.ida7994d8d-d696-4958-983e-2d74167fe612
old.sourceSitedspace.udpu.edu.ua

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
Etnonimikon_Ukr_Pol_poetry.pdf
Size:
419.97 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

Електронне сховище

Інституційний репозитарій для збереження, систематизації та відкритого доступу до наукових, навчальних і методичних матеріалів університету.

Контакти

Умань, Черкаська область, Україна

[email protected]