Економічні аспекти сільськогосподарського виробництва Української РСР в 60-80-ті роки ХХ ст.

Abstract

Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день проблемі висвітлення економічних аспектів сільськогосподарського виробництва Української РСР в 60-80-ті роки ХХ ст. Проблеми українського села завжди перебували в центрі діяльності політичних партій, рухів та громадських організацій. Автором зроблена спроба комплексного дослідження основних напрямів аграрної політики держави, наголошено на досягненнях та прорахунках керівництва. На підставі аналізу джерел, а також залучення великої кількості історіографії, встановлюється, що в 60-80-ті рр. ХХ ст. не маючи чіткої, виваженої політичної стратегії розвитку українського села, компартія продовжувала експериментаторство, яке підпорядковувалося меті вироблення механізму державної експлуатації його потенціалу. З приходом до влади нового партійного керівника чи проведенням чергової загальнополітичної акції відразу пропонувались і реалізовувалися зміни в аграрній політиці. Аграрний сектор економіки розглядався лише як постачальник сільськогоспо-дарської продукції – продовольства та сировини.Як висновок, зазначено, що головними чинниками, що стримували розвиток сільського господарства, були порушення принципу економічної зацікавленості, коли закупівельні ціни не покривали витрат виробництва, а також невиконання рішень пронадання колгоспам і радгоспам більшої самостійності у плануванні виробництва, переважання адміністративно-командних методів керівництва сільським господарством; збереження нееквівалентного обміну між містом і селом, що призводило до падіння рентабельностіколгоспів і радгоспів. Автор аргументовано доводить, що спроби розв’язати проблеми інтенсифікації сільського господарства шляхом широкого розвитку міжгосподарської кооперації, створення агропромислових підприємств і комплексів без урахування економічних і соціальних умов господарювання на селі, особистих інтересів працівників обернулися великими втратами. Беззаперечною, є думка, що для успішного розвитку нормального функціону-вання сільськогосподарського виробництва необхідно було забезпечити пропорційність основних і обігових засобів, врахувати всі умови кожного господарства та його економічні аспекти.