Фонетичні трансформації як спосіб творення авторських неологізмів сучасної французької мови

Abstract

Стаття присвячена фонетичному способу творення індивідуально-авторських неологізмів на прикладі романів французького письменника Сан-Антоніо. Установлено, що утворення нових лексичних одиниць здебільшого підпорядковується загальним закономірностям французького словотвору, однак виявлено й специфічні механізми формування авторських новотворів, зокрема закріплення графічного образу загальновживаних французьких лексем унаслідок їх фонетичних модифікацій. З’ясовано, що фонетичний спосіб творення індивідуально-авторських неологізмів зафіксований здебільшого в розмовному мовленні, що свідчить про відхилення від стандартних словотворчих моделей сучасної французької мови. Він представлений трьома різновидами: фонетичною деформацією слів, редуплікацією й фонетичною мімікрією. Виявлено, що найбільш поширеними фонетичними деформаціями, які з’являються внаслідок економії артикуляційних зусиль, є заміна приголосного (асиміляція) і голосного (дилатація) звуків, уставка додаткових звуків на початку (протеза), усередині (епентеза) і в кінці (епітеза) лексичної одиниці, стягнення або скорочення груп звуків. Одночасно з фонетичними змінами відбувається графічне перетворення твірних лексичних одиниць (метатеза голосних і приголосних звуків або складів; епентеза й епітеза приголосного або голосного звуків; зміщення голосного звука; стягнення груп голосних і приголосних звуків; випадання приголосних звуків; регресивна асиміляція приголосних звуків). Виявлено, що редуплікація відбувається як у стандартному, так і субстандартному словотворі, при цьому спостерігається повторення одного й того самого елемента, першого чи останнього складу, окремих букв твірних лексем. Фонетична мімікрія, яка розуміється як звуковий збіг семантично відмінних лексичних одиниць задля створення комічної ситуації, представлена найменшою кількістю прикладів.