НА ЗЛАМІ СТЕРЕОТИПІВ: МОВНІ ІДЕНТИЧНОСТІ ПРО ПЕРШИЙ РІК ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Abstract

У статті розглядається, як війна, що триває в Україні, змінила окремі аспекти світобачення російськомовних ідентичностей як всередині Росії, так і серед діаспори в Європі та Британії протягом першого року військового конфлікту. Метою дослідження є вивчення змін ментальних стереотипів представників цієї кагорти у литовському сегменті «Фейсбук» у відповідь на військове протистояння. У дослідженні проаналізовано 100 постів із соціальної мережі із супровідними коментарями, зібраними з 2022 по 2023 рік, а також 10 інтерв'ю з російськомовними ідентичностями з різних країн. Дослідження використовує кількісні та якісні методи, зокрема контент-аналіз, прагматичний дискурс-аналіз та історичну критику, щоб проаналізувати окремі аспекти світобачення ідентичностей та сприйняття війни. У статті описується різноманітна термінологія, що використовується для опису війни, відзначається тенденція серед деяких дослідників уникати прямих посилань на термін «війна». На противагу цьому, багато російськомовних використовують пряму номінацію для опису конфлікту у своїх постах, що свідчить про чітке сприйняття України як об'єкта нападу. Світобачення досліджуваних мовців суттєво різниться: часто конфлікт розглядається у ширшому геополітичному контексті, вбачаючи в ньому частину історичної боротьби проти Заходу, або ж як порушення прав людини та злочин проти гуманізму та цивілізованого світу. Окрім цього, інтерв'ю демонструють різко полярні погляди на війну серед російськомовних ідентичностей. Деякі з них розглядають її як імперіалістичну агресію проти України. На противагу цьому, інші дотримуються наративу віктимізації та виправдання дій Росії. Така полярність поглядів призводить до розриву комунікації між російськомовними як у соцмережах, так і у реальному житті. Війна спричинила значну міграцію з Росії до Європи, причому багато респондентів вказують на бажання втекти від політичного клімату в Росії. Спогади про перші дні конфлікту підкреслюють відчуття розчарування в наративах російського уряду та гнітючу атмосферу в самій Росії. Конфлікт каталізував переоцінку архаїчних стереотипів щодо Росії та України. Імідж Росії, яка спочатку розглядалася як домінуюча сила, знизився через її військові невдачі протягом першого року військової кампанії. Тим часом, стійкість України завоювала визнання. У цьому ключі у статті розглядається, як відбуваються процеси стереотипізації та рестереотипізації. Автор доходить висновку, що війна спричинила значне переосмислення базових уявлень про війну у російськомовних, вплинувши на їхнє розуміння конфлікту та його наслідків. Руйнування та переформатування стереотипів триває, виявляючи глибші психологічні та суспільні зміни, спричинені війною. Уявлення про Росію як про жертву і рятівника також ставиться під сумнів, що підкреслює зміни у самосприйнятті російськомовних.