НАБУТА БЕЗПОРАДНІСТЬ ТА ДЕПРЕСІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ

Abstract

У статті розглянуто основні підходи до пояснення понять набутої (вивченої) безпорадності та депресії. Аналізуються причини їх виникнення, структурні компоненти та характерні прояви. Виокремлено та узагальнено ключові характеристики цих явищ, що розкривають взаємозв’язок набутої (вивченої ) безпорадності та депресії. В сучасних реаліях нашого життя, що супроводжуються стресами, новими умовами, складними життєвими ситуаціями, серед населення досить поширеним явищем стає проблема безпорадності, емоційних та депресивних розладів. Людині не вистачає внутрішньої енергії, і вона відчуває себе безпорадною перед обставинами, виникає відчуття непідконтрольованості подій – вона не відчуває себе суб’єктом своєї життєдіяльності. Тривале відчуття безпорадності породжує депресію, апатію, пасивність та безнадійність, негативно впливає на здоров’я та самопочуття людини, ускладнює взаємодію з оточенням. Песимістичне бачення майбутнього, низька самооцінка, невпевненість у своїх можливостях та собі, емоційний дистрес, брак успішних результатів, відображаються у формі щоденних тривог, та депресивному настрої, що перешкоджає розвитку особистості та її життєдіяльності. Дослідження останніх декількох десятиліть вказують на те, що депресія (психогенного походження) – це не лише тимчасовий стан, за якого спостерігають зниження настрою при сильних негативних зовнішніх факторах або подіях, їй часто передує набута (вивчена) безпорадність. В когнітивних теоріях депресії песимістичний стиль атрибуції, негативні моделі мислення розглядаються як причини та ознаки депресії. В межах теорії набутої (вивченої) безпорадності (М.Селігман) саме когнітивні особливості сприйняття та інтерпретації інформації (песимістичний атрибутивний стиль) лежать в основі безпорадності. Цей факт дозволив розглядати депресію з точки зору безпорадності (атрибутивна модель депресії). Основна ідея якої – набута безпорадність є достатньою причиною для виникнення та розвитку депресивного стану. У зв’язку з цим виникла необхідність з’ясувати особливості взаємозв’язку безпорадності та депресії, для подальшого визначення ефективних шляхів профілактики та корекції цих явищ.