Жіночі монастирі Київської єпархії в економічному та соціокультурному просторі регіону другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Abstract

У статті досліджуються чисельність жіночих монастирів Київської єпархії другої половини ХІХ –початку ХХ ст., їх соціальний склад, господарська та соціокультурна діяльність. В історії України жіночі монастирі відіграли досить значну роль. Встановлено, що саме в цейперіод, коли відбувалася трансформація всіх сфер суспільного життя, особливо активно проявилася діяльність і жіночих монастирів Київської єпархії. Участь в організації благодійницької допомоги, внесок у розвиток освіти й культури, активна господарська діяльність доводять включеність жіночих монастирів в соціокультурні та економічні процеси українських регіонів. Метою статті є дослідження місця і ролі жіночих монастирів Київської єпархії та їх насельниць в історії України взагалі та Київщини зокрема.З’ясовано, що дія російського церковного законодавства синодального періоду суттєво скоротила чисельність жіночих обителей Київщини. У дослід-жуваний період в Київській єпархії нараховувалося 9 жіночих монастирів, три з яких були обителями 1 класу, один –2 класу, чотири –штатними, п’ять –заштатними, сім –спільножительними, два –неспільножительними.У другій половині ХІХ ст. держава активізувала благодійницьку і прос-вітницьку діяльність жіночих обителей. Для підтримання своєї життєдіяль-ності монастирі впроваджували нові форми господарювання. Пореформений період сприяв зростанню чисельності насельниць жіночих обителей. Чернецтво жіночих монастирів Київської єпархії формувалося з представниць різних станів: селян, містян, козацтва, духовенства та дворянства.Жіночі монастирі Київщини набули важливого значення культурно-духовних центрів, стали місцями зосередження православних святинь, духов-ного авторитету чернецтва та мали естетичний вплив на оточуючий етнос. Оточуючий простір, прочани та місцеве населення також мали потужний вплив на монастирі –формували їх соціальний склад, посилювали госпо-дарську та соціокультурну діяльність.