Мотивація до навчання здобувачів ЗВО в умовах цифровізації та використання штучного інтелекту

Abstract

Актуальність і значущість таких досліджень обумовлені глибокими структурними змінами в соціальному середовищі, зумовленими процесами цифрової трансформації освіти. Штучний інтелект (ШІ) постає не лише як технологічний інструмент, а як фактор зміни взаємодії між суб’єктами навчального процесу. Освіта дедалі більше функціонує як соціальний простір, у якому конструюється нова ідентичність здобувача, формується індивідуальна освітня траєкторія та змінюються джерела легітимності знань. У цьому контексті дослідження навчальної мотивації набуває особливої ваги, оскільки дозволяє не лише емпірично зафіксувати зміни, а й осмислити їх у координатах соціальних очікувань, ролей та нерівностей. Підтвердження чи заперечення гіпотез про вплив ШІ на навчальну мотивацію несе прикладну цінність для розробників освітньої політики, викладачів, а також для дослідників, які вивчають трансформацію освіти в умовах диджиталізації. У статті досліджено особливості навчальної мотивації здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації та використання технологій ШІ. Розглянуто, як частота застосування ШІ впливає на зміну навчальної мотивації, які чинники сприяють її зростанню або зниженню, а також як трансформуються традиційні методи навчання внаслідок цифрових змін. У дослідженні взяли участь 228 здобувачів бакалаврського та магістерського рівнів. Для збору та аналізу емпіричних даних застосовано кількісну методологію, зокрема кореляція Спірмена, критерії χ², критерій Краскела-Уолліса та Уілкоксона. Результати показали наявність статистично значущого зв’язку між частотою використання ШІ та підвищенням мотивації, а також зростання рівня академічної успішності після інтеграції ШІ. Серед чинників, що позитивно впливають на мотивацію, найважливішим виявлено зручність і доступність освітніх ресурсів. Водночас тільки пізнавальна (внутрішня) мотивація («отримання знань») демонструє значущий зв’язок із підвищенням інтересу до навчання, тоді як інструментальні мотиви такого зв’язку не продемонстрували. Респонденти також визнають потенціал ШІ для заміни окремих елементів традиційного навчання, таких як доступ до матеріалів, індивідуалізація навчання та автоматизація оцінювання. Проте вплив ШІ на підвищення мотивації через інтерактивні методи залишається незначущим. Загалом трансформація методів навчання сприймається як позитивна, однак її вплив на глибинну мотиваційну структуру здобувачів є обмеженим, що потребує подальших досліджень.