Вітчизняна суспільна географія в «бібліометриці української науки»

Abstract

Проблема єдиної концепції довкілля вже вкотре (після В.Ніколаєва, В.Некоса, О.Ковальова, Г.Денисика, та інших) була знову продовжена у статті О.Топчієва, Д.Мальчикової, І.Пилипенка, В.Яворської. Вже те, що стаття вийшла в Українському географічному журналі в рубриці «Запрошуємо до дискусії» свідчить про надзвичайну актуальність таких постановок. Напевне, відродження інтересу до інтегральної сутності географії саме серед економіко-географів знаменує перехід цієї науки на якісно новий (старий?) рівень інтерпретації дійсності. Значною мірою це зрозуміло, оскільки монографічне дослідження як центро-периферійних відносин, так і основ геопланування колись обов’язково привело б авторів до усвідомлення інтегральних властивостей географічного простору. Географічного простору без редукціоністського поділу на «об’єкти дослідження» фізико- і економіко-географів (геосфер). Географічного простору без нечіткого його віднесення до «предметної області» чи то суспільної чи то природничої географії.