АДРЕСНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

Abstract

У статті висвітлено питання адресної соціальної допомоги як важливого інструменту соціального забез- печення населення. Акцентовано увагу на важливості надання адресної соціальної допомоги найбільш уразли- вим верствам населення, особливо внутрішньо переміщеним особам (ВПО), малозабезпеченим сім’ям та особам із інвалідністю в умовах сучасних криз. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі адресної соціальної допомоги як інструменту соціальної політики. Особлива увага приділяється проблемам доступності соціальних послуг для окремих категорій громадян, зокрема тим, хто опинився за межами системи державної підтримки через недосконалість критеріїв визначення права на допомогу. Проаналізовано сучасний стан фінансування соціальної сфери, розподіл видів соціальної допомоги та специфі- ку їх надання у 2024 році. Визначено основні ознаки адресності: спрямованість допомоги на найбільш нужденних, індивідуальний підхід, ефективне використання бюджетних коштів, а також забезпечення цільового характеру соціальних виплат. Представлено практичний аспект використання методів для спрямування соціальної допомоги: оцінювання ступеню нужденності особи/домогосподарства (прямий та бальний методи); надання допомоги цільовим кате- горіям населення; самовідбір одержувачів адресної допомоги; призначення допомоги за географічною ознакою; призначення допомоги членам певних територіальних громад. У статті також зазначено ключові недоліки адресної допомоги: ризик залежності від держави і знижена мотивація до саморозвитку; високі адміністративні витрати, які потрібні для визначення правомірності отри- мання допомоги; недостатня гнучкість у кризових ситуаціях, в разі раптових змін, коли потрібна швидка допо- мога широкому колу людей.