Агрохімічні властивості чорнозему опідзоленого за різних доз азотних добрив і їх поєднання з іншими видами мінеральних.

Abstract

Мета. Встановити агрохімічні властивостей чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу в короткоротаційній зерновій сівозміні за різних доз азотних добрив та їх поєднання з іншими видами мінеральних добрив на тлі заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю. Результати. Досліджували вплив застосування різних доз азотних добрив та їх поєднань з фосфорними і калійними у польовій сівозміні в умовах стаціонарного польового досліду на агрохімічні властивості чорнозему опідзоленого, врожайність пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого і сої. Схема досліду включає дев’ять варіантів комбінацій та окремого внесення азотних добрив і, в тому числі, варіант без удобрення. Встановлено, що за різного агрохімічного навантаження проходять незначні зміни ЄКО ґрунту, але відбувається його структурна перебудова. У варіантах з внесенням азотних добрив погіршувались фізико-хімічні показники ґрунту. На ділянках без добрив вміст азоту легкогідролізованих сполук у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 10 %, а за внесення N110 на 1 га площі сівозміни на фосфорно-калійному тлі (Р30К40) – підвищився на 9 %. Азотні добрива на фосфорно-калійному тлі (Р30К40) у дозі 110 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 58; 62; 28 і 28 %, а продуктивності сівозміни у цілому – на 47 %. Висновки. Інтенсивність удобрення культур зернової сівозміни позначилось впливало на ємність катіонного обміну ґрунту. На ділянках з внесенням лише азотних або їх поєднання з калійними добривами відбулося його підкислення до рН 5,4. Гідролітична кислотність у всіх варіантах досліду, за виключенням контрольного, достовірно підвищилась до 3,06–3,84 смоль/кг. Внесення мінеральних добрив змінювало ємність катіонного обміну ґрунту в незначних межах – 26,2–27,3 смоль/кг. Насиченість ємності катіонного обміну основами знизилася до 85,3–89,5 % (за показника перед закладанням досліду 89,9 %) і значно залежала від удобрення аміачною селітрою.