Проблема формування професійної компетентності майбутнього фахівця на засадах особистісно зорієнтованого підходу.

Abstract

У статті розглядається модель майбутнього спеціаліста з позиції вимог до нього в умовах економічного та соціального розвитку суспільства, а також можливість актуалізації цих вимог у сучасній кваліфікаційній характеристиці фахівця в освітньому стандарті. Сучасні кваліфікаційні характеристики фахівця, тобто наявна модель, найбільш повно задовольняє тільки професійні вимоги, зокрема соціально-психологічні, але неповною мірою забезпечує розвиток особистісних і творчих якостей. І це цілком зрозуміло: професійна та соціально-психологічна підготовка студента здійснюється переважно через вивчення відповідних дисциплін у процесі навчальної діяльності, який досить повно актуалізований у вищій школі. Колосальні зміни в Україні ставлять систему вищої освіти перед необхідністю переосмислення її цілей, завдань і змісту. Протягом студентських років студенти мають набути навичок не тільки професійної, а й соціальної мобільності. Соціалізація особистості, її розвиток здійснюється не лише у сферах спілкування та самосвідомості, а й у межах діяльності. Без діяльнісного пізнання не може бути повноцінної особистості, оскільки індивідуальність формується в процесі індивідуального стилю діяльності. Головною ідеєю психології є ідея про те, що особистість формується, перш за все, у процесі соціальної діяльності. Відображенням цієї діяльності є соціальна свідомість людини. Зміст особистісно зорієнтованої освіти включає все, що потрібно людині для формування і розвитку власної особистості, тобто спрямованість на задоволення потреб його буття, особистого існування, вільний вибір світогляду, дій, вчинків, позицій. В умовах особистісно орієнтованої освіти особистість вільна і несе особисту відповідальність. Вона йде шляхом саморозвитку, самореалізації та самовизначення