МУЗИЧНО-ОБРАЗНА СЕМАНТИКА ХОРОВОГО ТВОРУ С. ВОРОБКЕВИЧА НА СЛОВА Т. ШЕВЧЕНКА «ОГНІ ГОРЯТЬ»

Abstract

У статті наголошується на значній ролі буковинського композитора Сидора Воробкевича у розвитку національної культури та мистецтва. Недостатня кількість досліджень творчості композитора та відсутність аналізу хорового твору «Огні горять» спонукали автора до вибору означеної теми. Метою статті є аналіз музично-образної семантики у хоровому творі «Огні Горять». Автор досліджує музично-образну семантику чоловічого хору композитора, уточнює дефініції «семантика» та «семіотика», детально аналізує форму твору, ладо-тональний план, мелодичну побудову, гармонічну мову, хорову фактуру, динамічний план та інші засоби музично-образної виразності. Акцентується увага на тому, що семантиці слова, починаючи із заголовку вірша, підпорядковується музично-образна семантика мислення композитора, яка спрямована на осягнення та втілення філософії думки поета. Музично-образна семантика твору визначається не лише концептуальними значеннями смислів структур, але й утворює цілісну систему інтерпретації та сприймання художніх образів у творах. Проведений у нашому дослідженні аналіз одного з найяскравіших творів митця, «Огні горять», дає підстави стверджувати про наявність складної музично-образної семантики у художньому задумі твору, котра розділяється на декілька сюжетних ліній. Одна змальовує молодих людей, очі яких сповнені радості та надії (кульмінаційним моментом у розвитку першого образу є другий розділ, в якому композитор звертається до реальної картини свята і гуляння), в іншій сюжетній лінії композитор використовує певний ладо-інтонаційний комплекс, що передає драматизм та трагічність думок головного героя про швидкоплинність часу. У висновках автор стверджує, що в результаті дослідження виявлено надзвичайну виразність музично-образної семантики композитора та нерозривну єдність з авторською думкою поета.