ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПОСУХОСТІЙКОСТІ ЛІЩИНИ ДЕРЕВОВИДНОЇ (CORYLUS COLURNA L.) ЗА УМОВ УРБОЕКОСИСТЕМИ МІСТА УМАНЬ

Abstract

Метод використання зеленої інфраструктури міста для цілей адаптації та регулювання пом’якшення впливу на клімат включає вжиття традиційних заходів із метою забезпечення стійкості урбоекосистем, зокрема створення і захисту взаємозалежної мережі великих зелених зон у місті та подальшого максимально можливого озеленення міського ландшафту. Тому в контексті останніх тенденцій зміни клімату розглянуто питання оцінки посухостійкості ліщини деревовидної (Corylus colurna L.) за умов урбоекосистем як однієї з найпопулярніших деревних культур, які використовуються для міського озеленення. За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що за умов збільшення за останні роки середньорічної температури повітря в межах м. Умань на 1,8–3,3ºС порівняно із середньобагаторічними показниками, а також забруднення атмосферного повітря від автотранспорту комплексна оцінка водного балансу рослин ліщини деревовидної (однієї з найпоширеніших культур для озеленення міста) показала, що рослини четвертого еколого-фітоценотичного поясу відзначаються підвищеною обводненістю (загальним вмістом води в листках) порівняно з рослинами другого поясу – різниця становить 6,8% у середньому за вегетаційний період. Крім того, досліджуючи динаміку показника водного дефіциту в літній період росту і розвитку дерев ліщини деревовидної, ми довели, що рослини четвертого еколого-фітоценотичного поясу відчувають значно більший водний дефіцит (різниця з показником контрольного варіанту становить у середньому 2,81%). Таким чином, збільшення водного дефіциту в рослинах цього поясу зумовлене не лише посушливими кліматичними умовами, але і більш високим накопиченням у листках основних складників полютантів, що надійшли від автотранспорту, – важких металів, які порушують життєдіяльність рослин, зокрема процеси адаптації.