СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОКУЛЬТУРИ ТА ВІДДАЛЕНОЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ В СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Abstract

Мета. Вдосконалення технології створення генетичного різноманіття зразків отриманих за віддаленої гібридизації пшениці м’якої озимої та пшениці спельта при залученні до селекцій- ної схеми біотехнологічної ланки. Методи. Ефективним методом отримання нового вихідного матеріалу є віддалена гібридизація рослин. Дослідження проводили в лабораторії біотехнології Уманського національного університету садівництва впродовж 2018–2022 рр. Вихідною мате- ринською формою слугували сорти пшениці м’якої озимої Артемісія, Смуглянка, Золотоколоса, батьківською формою – сорт спельти озимої Зоря України. Після гідридизації незрілі дванад- цятидобові зародки висаджували на модифіковані варіанти живильного середовища MS і куль- тивували за 25 °С в темних умовах до формування макроструктур. Результати. У результаті проведених досліджень удосконалено технологію отримання гібридного матеріалу за віддаленої гібридизації Тriticum aestivum L. / Тriticum spelta L. і використання в селекційній схемі біотехно- логічної ланки, що дає змогу подолати постгамну несумісність за віддаленого схрещування та отримати гібридні зразки для селекційного процесу. Висновки. Розроблено живильне середови- ще для розвитку незрілих гібридних зародків пшениці. Найвищий вихід проростків (40,0 % в се- редньому за генотипами) зафіксовано на модифікованому середовищі Мурасіге–Скуга, до складу якого вводили 1,5 мг/л 6–бензиламінопурину, 0,5 мг/л індолілоцтової кислоти, 1,0 мг/л гібереліну, 2,0 мг/л глютаміну, 2,0 мг/л гліцину, 0,5 мг/л серину, 100,0 мг/л мезоінозиту, 50,0 г/л сахарози. Відмічено, що індукція розвитку біоматеріалу з гібридних незрілих зародків є генетично обумов- леним чинником. Показано, що за використання ембріокультури можна отримати генетичне різноманіття форм, яке доцільно використовувати джерелом генів окремих ознак.