Хвороби сочевиці

Abstract

Сочевиця (Lens culinaris Medik.) – рослина родини бобових, здавна відома як цінна харчова та кормова культура. Історично походить з Середньої Азії, звідки поширилася до Індії, Китаю, а згодом і до Європи, Америки та Австралії. Сьогодні основними виробниками сочевиці є Індія, Пакистан, Туреччина, Сирія, Китай, Йорданія, Іран та Північна Америка. Варто підкреслити, що саме у Північній Америці площа вирощування сочевиці складає близько 50% від світової. В Україні, до середини минулого століття, площа під цією культурою становила майже 100 тис. га, але в 60-х роках її посіви різко зменшилися і сочевицю було майже забуто. Проте, на початку 1990-х років сочевиця стала однією з провідних культур експортного спрямування і набула популярності та рентабельності останніми роками. Вирощується переважно в умовах Лістостепу та Степу. Площі під сочевицею в Україні поступово збільшуються: у 2016 році було засіяно близько 8 тис. га, а в 2017 – близько 20 тис. га. Урожайність зерна становить 11–15 (у рідкісних випадках – до 30) центнерів з гектару. В основному, сочевицю вирощують у Полтавській, Харківській, Сумській, Вінницькій та Тернопільській областях.Проте, ця культура уражується рядом збудників грибних, бактеріальних, фітоплазмових і вірусних збудників хвороб. Слід підкреслити, що досить часто спостерігають і змішані інфекції, які можуть бути спричинені як представниками різних класів живих організмів, так і різними збудниками одного класу. Зміна клімату та інтенсивні технології ведення аграрного виробництва призводять до зміни спектрів патогенів, що паразитують на сочевиці у певному регіоні, та вимагають зміни стратегії контролю збудників хвороб цієї бобової культури. Окремою проблемою розглядається процес трансформації несприятливих абіотичних і біотичних факторів, зокрема посилення шкодочинності хвороб, які раніше були невідомі або малопоширені в Україні. Представлена монографія базується на багаторічному досвіді, дослідженнях і вивченні збудників хвороб сільськогосподарських рослин, зокрема, сочевиці, фахівцями відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, кафедри біології Уманського національного університету садівництва, Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук (НААН), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У ній об’єднано інформацію щодо збудників грибних, бактеріальних, фітоплазмових і вірусних збудників хвороб сочевиці, які поширені в Україні та у світі, проаналізовано шкідливість хвороб та окреслено можливості контролю їх збудників.