ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ ТА СТАБІЛЬНІСТЬ НОВИХ ОРТОЗРАЗКІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ ЗА ВРОЖАЙНІСТЮ

Abstract

Мета: провести аналіз нових сортозразків пшениці мʼякої за показниками екологічної пластичності і стабільності за допомогою статистичних методів аналізу та виявити генотипи з високою стабільністю врожайності зерна. Методи: польовий, статистичний, узагальнення результатів. Результати: проведено аналіз нових сортозразків пшениці, які створено методом віддаленої гібридизації з пшеницею спельтою (Triticum spelta L.) в Уманському НУС, за показниками екологічної пластичності, стабільності та параметрами адаптивності. В результаті проведених досліджень встановлено, що високопластичними є сортозразки 1682 (β_i=0,83), 1686 (β_i=0,95), 1675 (β_i=-0,11), 1678 (β_i=-0,11), та 1598 (β_i=-1,74). Розрахунки екологічної стабільності сортозразків пшениці вказують на те, що стабільними вважаються зразки 1686 та 1598, у яких варіанса стабільності рівна нулю (Sі²=0). Високими показниками стресостійкості характеризувались зразки 1692 (-0,48), 1685 (-0,42) та 1678 (-0,42). Максимальне співвідношення між генотипом і умовами середовища показали сортозразки 1689 (7,06) та 1692 (6,78). Найбільш стабільними, серед досліджуваних нами сортозразків пшениці, виявилися номери 1692, про що свідчить показник коефіцієнта варіації (7,81 %) і висока гомеостатичність (45,04) та 1685 з показником коефіцієнта варіації 7,92 % та гомеостатичністю 35,31. Висновки: розрахунок показників екологічної пластичності та стабільності дозволив диференціювати сортозразки пшениці мʼякої за нормою реакції на зміну умов вирощування та адаптивним потенціалом. Встановлено, що високою екологічною пластичністю та стабільністю характеризувались сортозразки 1598 та 1686, коефіцієнт регресії яких становив відповідно -1,74 та 0,95, а варіанса стабільності — Sі²=0. Найбільш стабільними до зміни умов вирощування виявилися сортозразки 1692 (V=7,81 %, Hom=45,04 та 1685 (V=7,92 %, Hom=35,31).