ФОРМУВАННЯ МОВНИХ РЕАЛІЙ: ПРОЦЕСИ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ ТА РЕСТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ

Abstract

У статті розглядається проблема формування мовних реалій у перетині площин відносної предметної реальності та мовної реальності, що переосмислюються людиною, яка говорить, у процесах стереотипізації та рестереотипізації. Перший вид реальності розглядається як такий, що існує сам по собі, а другий – як сприйняття довколишнього світу людиною, ментально відрефлексоване та вибірково закріплене у певних лексичних одиницях. Беручи до уваги зазначене, було окреслено поняття мовної реалії у співставленні з предметною реалією та у порівнянні з термінами та власними назвами. Встановлено, що перша ґрунтується на фонових знаннях як формі вияву мовної реальності та культури. Приймаючи до уваги складну взаємодію лінгвістичних, етнографічних та культурних факторів, стаття розкриває сутність реалій, зокрема, опираючись на можливі підходи до їх групування\класифікації. Наступний етап розуміння мовних реалій полягає у їх багаторазовому переосмисленні мовцями в процесі тих чи інших подій у суспільстві. Відтак, завдяки тяжінню комунікантів до спрощення мисленнєвих процесів до вже відомих когнітивних операцій та мовної економії, кодування таких змін відбувається достатньо стереотипно. Це лежить в основі так званої стереотипізації або ж зворотнього процесу – рестереотипізації. Кожне таке явище так чи інакше тягне за собою ряд змін у розумінні та позиціонуванні окремих реалій. Встановлено, що зазначені процеси відіграють суттєву роль у розширенні значень культурно маркованих слів та виразів, їхньому переосмисленні, а також відбиваються на їхній зовнішній формі. Сутність процесів стереотипізації та рестереотипізації у складному генезисі формування реалій проілюстровано на прикладах австралійської культури, та, відповідно, на лексичному складі австралійського національного варіанту англійської мови.