Діяльність Польського товариства допомоги жертвам війни на Київщині

Abstract

У розділі монографії представлено шлях створення рятувальних комітетів спричинені початком Першої світової війни та активізацією міграційних процесів населення на теренах Центральної та Східної Європи. Основна увага приділена становленню та діяльності Київського відділення Польського товариства допомоги жертвам війни. Особливе місце у справі формування етнічних комітетів посідали українські інституції допомоги біженцям, відкриття яких супроводжувалося значними ускладненнями, але водночас свідчило про зростання національної самоідентифікації суспільства. Такі відділення були створені майже в усіх повітових містах Київської губернії (Київ, Біла Церква, Умань, Бердичів, Фастів, Ставище, Сквира, Козятин, Рокитня тощо). Їхні місцеві представництва не лише забезпечували матеріальні потреби, а й відіграли у середовищі евакуйованих консолідуючу роль. Кожна секція, яка була відкрита при Київському відділенні ПТДЖВ покривала потреби та витрати біженців. Велике значення в існуванні секцій відігравали державні субсидії, приватні пожертвування та збирання коштів на потреби секцій їхніми членами. Незважаючи на обмежені можливості, польське населення краю збирало кошти, організовувало притулки, пункти харчування, надавали невідкладну допомогу та проводили безкоштовне лікування, допомагали студентам з навчанням та гуртожитками, навчали дітей грамоті.