Формування готовності до професійного спілкування студентів у процесі вивчення української мови на основі особистісно-орієнтованого підходу

Abstract

Сучасна концепція національної освіти ставить у процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням перед науково-педагогічним працівником чітку вимогу – сприяти формуванню готовності до професійного спілкування та розвитку національно-мовної особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим мовленням, мисленням, інтелектом. У процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням основним завданням є формування національно-патріотичної свідомості, розвитку духовних якостей мовної особистості, яка вміє використовувати набуті в процесі вивчення української мови за професійним спрямуванням знання, уміння та навички та здійснює професійне спілкування. Нові пріоритети розвитку системи освіти висувають високі вимоги до компетентності фахівців різних напрямів, що потребує суттєвих змін у професійній підготовці. У статті проведений аналіз формування готовності до професійного спілкування студентів у процесі вивчення української мови на основі особистісно орієнтованого підходу. Проаналізовано наукові підходи вчених до визначення поняття «готовність». У процесі дослідження було визначено, що формуванню готовності до професійного спілкування студентів у процесі вивчення «Української мови за професійним спрямуванням» сприяє проведення таких форм занять, як презентації, конференції, тренінги, рольові та ділові ігри, дискусії. Формування готовності до професійного спілкування здобувачів вищої освіти здійснюється на основі оволодіння сукупністю відповідних комунікативних умінь, які формуються за допомогою вивчення «Української мови за професійним спрямуванням». Запропоновано психолого-педагогічні умови для формування готовності до професійного спілкування студентів у процесі вивчення «Української мови за професійним спрямуванням» на основі особистісно орієнтованого підходу