ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ І НАСТУПНІСТЬ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). – Херсонський державний університет. – Херсон, 2012. Робота є теоретико-методичним експериментальним дослідженням проблеми формування в учнів основної школи комунікативної компетентності на уроках української мови. У дисертації розгортаються ідеї щодо неперервності поетапної мовної освіти особистості учнів. Досліджено й проаналізовано філософське, психологічне, психолінгвістичне, лінгвістичне, лінгводидактичне підґрунтя для формування мовної особистості учня. Визначено й обґрунтовано лінгводидактичні засади – сучасні концептуальні підходи, провідні принципи перспективності й наступності, методи і засоби – для вирішення проблеми розвитку комунікативної здатності учнів. Створено концептуальну комплексну модель-систему та розроблено методику формування комунікативної компетентності учнів 5–9 класів основної школи в процесі вивчення української мови, що забезпечує цілісний та інтегрований розвиток основних складників комунікативної компетентності – мовної, мовленнєвої, комунікативної, соціокультурної, діяльнісної (стратегічної) субкомпетентностей. З метою упровадження в теорію і практику сучасної школи виявлених у дослідженні експериментальних даних намічено подальші напрями мовного навчання учнів.