Інноваційна модель надання соціальних послуг у сільській місцевості

Abstract

Соціальні проблеми мають більш гострий характер, ресурсів для їх вирішення виявляється набагато менше, ніж у містах. Ускладнюють ситуацію відстала соціальна інфраструктура, дисперсність розселення, брак коштів і підготовлених фахівців. Сільська місцевість сьогодення перебуває у стані реформування. З 1 січня 2020 року набула чинності нова редакція Закону України «Про соціальні послуги». На початку 2020 року змінився розподіл повноважень між центральним та місцевими органами влади, а також встановлена нова система соціальних послуг та її учасників, етапи визначення потреб, планування, організації та фінансування соціальних послуг. Ефективність здійснення надання соціальних послуг на селі потребує моделі, яка об’єднає структурні і функціональні підрозділи системи соціального обслуговування. Мета статті полягає у розкритті основних положень розробленої інноваційної моделі надання соціальних послуг у сільській місцевості, шляхом налагодження комунікації між надавачами соціальних послуг з подальшим їх об’єднанням в єдину цілісну систему. Розроблена нами модель передбачає взаємодія всіх структурних підрозділів як єдиного організму надання соціальних послуг, адже така організація співпраці дає можливість досягнути мети та високих результатів у реалізації становлення сталого соціального суспільства. Для подальшого покращення умов реалізації прав на соціальні послуги слід відрегулювати систему соціальної політики, шляхом вивчення і впровадження закордонного досвіду у наші соціальні структури.