Історико-психологічний аналіз поглядів українського народу на проблему виховання бережливого ставлення до свого життя у дітей

Abstract

В статті здійснено історико-психологічний аналіз поглядів українського народу на проблему виховання бережливого ставлення до свого життя у дітей. В контекстіінтерпретації народної психології та історії психології означена проблема окреслена coцiaльними oчiкувaннями, ocoбливocтями культури, трaдицiй українського суспільства. Аналіз генезису поглядів українського народу на проблему виховання бережливого ставлення до свого життя дав змогу виокремити психологічні складові цієї проблематики. Впродовж багатовікового розвитку суспільства означена проблема мала різне трактування, яка залежала від соціально-економічних, політичних та історичних умов, рівня розвитку етнічних і психолого-педагогічних уявлень про дитину та її місця у суспільстві. Предметним полем нашого дослідження особистості є культура суспільства, що визначала ставлення до життя дитини в залежності від рівня її розвитку. Виявлено взаємозалежність між рівнем розвитку суспільства та проявами виховання бережливого ставлення у дітей до свого життя. Аналіз різних джерел дає підстави стверджувати, що у різні історичні періоди розвитку суспільства ставлення до дітей змінювалося. Історично-психологічний та філософський аналіз окреслює соціальні і культурні особливості феномену розвитку бережливого ставлення до дітей. При цьому слід зазначити, що вся історія людства свідчить про те, що дитина не завжди була у центрі світоглядних пошуків і предметом наукового дослідження.Проте народна психологія чітко усвідомила значення виховання у дітей ціннісного ставлення до життя та визначила необхідні засоби для їх охорони. Проаналізовані дослідження дають змогу дійти висновків про те, що розвиток суспільства обумовив ускладнення сфер життєдіяльності та виховного процесу та вплинув на процес виникнення та декларування демократичних батьківсько-дитячих взаємин та гуманних підходів до виховання бережливого ставлення до свого життя.