Synergy of philological disciplines: combining the vectors of linguistics and literary studies in the context of modern science / Sinergia de disciplinas filológicas: unificação de vetores da linguística e dos estudos literários no contexto da ciência moderna

Abstract

The purpose of this research is to analyse the epistemological and methodological boundaries between the two philological disciplines and to provide a scientific justification for their common nature. The paper notes that literary studies and science share a similar scientific discourse, which makes it inseparable from linguistics. The chaos theories in science and the postmodernist movement in literature at the beginning of the century are explained by the common origin of these disciplines and the common cultural context. Linguistics is also influenced by the paradigm shift of the century, but the problems concerning the boundaries of these disciplines in tandem remain open. Different scientific approaches have been used to study and interpret the phenomena of the synergy of philological disciplines and the unification of linguistics and literary studies in the context of modern science. In the conclusions, we emphasise the intersection of these disciplines, which allows us to explain not only the style of literary works but also “rhetoric”, transdiscursive norms that regulate the way messages are expressed and understood in speech, and the textuality of linguistic dogmas. After all, thanks to the joint analysis of texts, their structural and linguistic features, it is possible to understand their role in shaping and reflecting social, political, and moral values of society.Метою цього дослідження є аналіз епістемологічних і методологічних кордонів між двома філологічними дисциплінами та наукове обґрунтування їхньої спільності. У роботі зазначається, що літературознавство та наука мають схожий науковий дискурс, що робить їх невіддільними від лінгвістики. Теорії хаосу в науці та постмодерністський рух у літературі на початку століття пояснюються спільним походженням цих дисциплін і спільним культурним контекстом. На лінгвістику також вплинула зміна парадигми століття, але проблеми, що стосуються кордонів цих дисциплін у тандемі, залишаються відкритими. До вивчення та інтерпретації феноменів синергії філологічних дисциплін та об’єднання лінгвістики та літературознавства в контексті сучасної науки використано різні наукові підходи. У висновках ми наголошуємо на перетині цих дисциплін, що дозволяє пояснити не лише стиль літературних творів, а й «риторику», трансдискурсивні норми, які регулюють спосіб вираження та розуміння повідомлень у мовленні, а також текстуальність лінгвістичних догм. Адже завдяки спільному аналізу текстів, їх структурних і мовних особливостей можна зрозуміти їх роль у формуванні та відображенні соціальних, політичних і моральних цінностей суспільства.