ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК БАЛЬНИХ ТАНЦІВ ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКОЇ ПРОГРАМИ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Abstract

У статті розглядаються генезис бальних танців латиноамериканської програми з подальшим порівняльним аналізом починаючи з початку ХІХ століття до сучасності. Здійснено аналіз попередніх наукових досліджень з питання історичного розвитку бальних танців латиноамериканської програми. В основній частині статті охарактеризовані види танців, що передували становленню бальної хореографії такою, якою вона є на даний час. Проаналізовано значення унормування бальних танців для сучасного стану латиноамериканської програми. Проаналізовано історію виникнення та становлення таких бальних танців як ча-ча-ча, джайв, самба, румба, пасодобль та розглянуто розвиток фігур вищезазначених танців. Досліджено процес формування та затвердження техніко-технічних аспектів бальних танців. Висвітлено особливості переходу до сучасної варіативної форми бальної хореографії в процесі зародження міжнародного стилю бальних танців як художньої та соціокультурної форми крізь призму взаємодії танцювальних традицій і новаторських практик. Застосовано методику, що включає використання загальнотеоретичних та конкретно наукових методів пізнання (історичний, культурологічний, порівняльно-історичний, та ін. методи). Підсумовано, що асоціації бального танцю (Всесвітня федерація бальних танців (World Dance Sport Federation), Всесвітньої танцювальної ради (World Dance Council)) організовували міжнародні змагання, у яких почала брати участь велика кількість танцюристів, саме це і призвело до посилення конкуренції, яка, в свою чергу, зумовила вдосконалення техніки і поступово танці латиноамериканської програми набули сучасного вигляду. Також зазначено, що дане дослідження потребує подальшого вивчення в сфері соціальних бальних танців, як європейських, так і латиноамериканських, оскільки саме соціальні танці набувають популярності в наш час