Специфіка створеного Богданом-Ігорем Антоничем міфосвіту

Abstract

Витоки Антоничевого міфосвіту вбачаємо в органічній єдності поета з природою, відчуття ним себе як часточки безконечного світу (в його «осонценості» й «окриленості»). Міф розглядаємо як універсальну і всеохоплюючу модель, яка підпорядковує собі історичні факти і події, побутові деталі, топоніміку тощо, що не можуть розглядатися як вказівки на певні події чи місця, де вони відбувалися, а лише як складники цілісної системи. При такому погляді міняється співвідношення часово-просторових координат: стираються межі між далеким і близьким, минуле й майбутнє синхронізується у «всеохопному теперішньому часі», а назви міст і сіл переважно не означають конкретних реалій – усе це символізується, стає елементами універсальної моделі.