Комунікативна і номінативна природа українських паремій

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню українських паремій як лінгвоментальних, символіко-семіотичних та комунікативних одиниць. Застосовано комплексний лінгвістичний підхід до розгляду природи паремій як одиниць мови і мовлення. Розкрито особливості та механізми паремійної номінації; деталізовано специфіку паремій як знаків-символів типових ситуацій. Описано функціонування паремій як автосемантем, непрямих мовленнєвих актів та їхні можливі трансформації при актуалізації. Обґрунтовано доцільність кваліфікації паремій як комунікативно нерозчленованих висловлень. У роботі доводиться необхідність розгляду паремійних одиниць як фразеологізованих речень “ідеальної” структури.