АРХІТЕКТОНІКА КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ДВОПРОВІДНИКОВИХ САДЖАНЦІВ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СТВОРЕННЯ ПРОВІДНИКІВ І РОЗМІЩЕННЯ У РЯДУ

Abstract

Закладання насаджень яблуні двопровідниковими саджанцями на вегетативній підщепі є досить перспек-тивним методом інтенсифікації у сучасному садівництві. Важливим показником якості садивного матеріалу пло-дових культур і яблуні, зокрема, є параметри кореневої системи. Добре розвинена коренева система сприяє кращому приживленню саджанців після висаджування у сад.Метою досліджень буловизначення впливу спо-собу створення провідників і щільності розміщення у ряду на кореневу систему двопровідникових сад-жанців яблуні сорту ‘Флоріна’ на підщепі 54-118. Дослідження виконували в плодовому розсад-нику НВВ Уманського НУС протягом 2016–2018 рр. Створення двох провідників забезпечували окуліру-ванням: однією брунькою з наступним пінцируван-ням пагона за досягнення довжини 10 см (контроль); однією брунькою з наступним пінцируванням пагона за досягнення довжини 20 см; двома бруньками супротивно; двома бруньками почергово зі зміщен-ням їх одна відносно одної на 5 см на осі підщепи. Підщепу 54-118 у першому полі розсадника висад-жували за схемами: 1,5 х 0,33 м (щільність розмі-щення 6 шт./2 м), 1,5 х 0,45 м (5 шт./2 м), 1,5 х 0,55 м (4 шт./2 м), 1,5 х 0,65 м (3 шт./2 м).В однорічних двопровідникових саджанців яблуні на підщепі 54-118 відмічено формування розгалуже-ної кореневої системи з коренями чотирьох порядків. Сумарна довжина коренів досліджуваних саджанців знаходилась у межах 19,1–27,1 м. Встановлено, що створення провідників окуліруванням однією брунь-кою з наступним пінцируванням пагона та збільшення відстані між рослинами у ряду до 55 і 65 см сприяло істотному збільшенню сумарної довжини коренів на 16–23 %. Відмічено, що сумарна довжина кореневої системи обернено корелювала із показниками над-земної частини. Тому, за вирощування двопровіднико-вих саджанців необхідно досягти балансу між форму-ванням габітусу та кореневої системи з оптимальними параметрами.