Формування наукових засад антропофітоценології як галузі антропогенного ландшафтознавства

Abstract

Феномени адвентивної та синантропної флори можна розглядати як із біологічних позицій – тоді вони вивчаються як елементи фітоценозу й біоценозу в цілому, так і з географічних – тоді базовим поняттям у дослідженні стає ландшафт. Адвентивні та синантропні види виступають елементами біоценозу й ландшафту одночасно, але саме ландшафтний підхід дає змогу висвітлити вказану вище наукову проблему найповніше. Дослідження адвентивних і синантропних фітоценозів мають міждисциплінарний характер. Через ключову роль людини в поширенні процесів адвентизації, синантропізації та фітоінвазій наукову дисципліну, що ставить такі дослідження в центр уваги, – антропофітоценологією. Методологічну основу антропофітоценологічних досліджень становлять положення антропогенного ландшафтознавства, сучасної екології, ноосферології, концепція сталого розвитку, вчення про взаємодію природи та суспільства, а також закони діалектики, системний і синергетичний підходи тощо.