ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОЦІНКА ВПЛИВУ НОВОГО ЖИТЛОВОГО РАЙОНУ НА ЕКОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ЕДАФОТОПІВ УРБОЕКОСИСТЕМИ

Abstract

На основі проведеного дослідження з визначення первинних змін ґрунтів нового жит- лового району урбоекосистеми та основних ланцюгів їхніх наслідків обґрунтовано особли- вості побудови ступінчатої матриці, яку можна застосовувати задля ефективного про- гнозування стану навколишнього середовища під час будівництва нових житлових районів урбоекостеми, що дозволить чітко окреслити причинно-наслідкові зв’язки основних пер- винних впливів на урбоедафотоп. Розроблена частина матриці показує, до яких чотирьох первинних впливів можуть призвести три варіанти житлово-комунального будівництва з причинно-наслідковими зв’язками для кожного з них. На відміну від матриці взаємодії компонентів цей метод наочно показує не тільки напрямок, але й сутність зв’язків різного порядку між компонентами природного середовища. Крім того, вивчено динаміку біологічної активності ґрунту урбоекосистеми, що дає змогу виявити та краще зрозуміти закономірності процесів перетворення ґрунтової органічної речовини, враховуючи антропогенний вплив на ґрунт та його властивості. Встановлено, що целюлозолітична активність ґрунту лісопаркового біоценозу урбоеко- системи, розташованого в житловому густонаселеному районі новобудов, має середню інтенсивність. Це можна пояснити значним антропогенним навантаженням на біоце- ноз. Такі несприятливі міські умови, як, насамперед, забруднення ґрунтів, їхнє ущільнення і висушування, є головною причиною гальмування процесу розкладу, який відбувається під впливом ферментативної діяльності мікроорганізмів. Доведено, що в разі порівняння різних видів біоценозів біологічна активність ґрунту краще проявлятиметься в тому з них, який має менше антропогенне навантаження. Сприпоценоз у межах дендропарку «Софіївка» має ґрунти з показником «дуже сильна» целюлозолітична активність (83,4–81,2% у червні–липні).