ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ЕСТЕТОТЕРАПІЇ

Abstract

У статті висвітлено соціально-філософський контекст поняття «соціальна компетентність особистості». Обґрунтовано активну роль педагога як організатора освітнього середовища початкової школи, що сприяє розвитку соціальної компетентності учнів. Готовність педагога до формування соціальної компетентності учнів початкових класів визначено у руслі системного та синергетичного підходів як цілісну, динамічну та інтеграційну здатність вчителя впроваджувати методи, стратегії та ресурси, спрямовані на розвиток соціальних навичок у дітей, з урахуванням комплексної взаємодії педагогічних, психологічних, соціальних та культурних факторів у процесі навчання. Окреслено основні компоненти готовності педагога до формування соціальної компетентності учнів початкових класів. У структурі готовності педагога до реалізації професійних завдань соціалізації учнів виокремлено здатність системно адаптувати педагогічні синергії з урахуванням змін в освітньому середовищі та тенденцій розвитку суспільства. З’ясовано педагогічний потенціал засобів естетотерапії у формуванні соціальної компетентності молодших школярів в умовах воєнного стану та деструктивних впливів інформаційного середовища. Доведено, що використання педагогом засобів естетотерапії дозволяє не тільки зняти стрес та покращити психоемоційний стан учнів, але й сприяє розвитку таких важливих аспектів соціальної компетентності, як здатність до співпраці, сприйняття емоційних станів інших людей, толерантність і впевненість у собі.