Педагогічні погляди Н. Засенко на самостійність у висловлюваннях дітей із порушеннями слуху під час вивчення дисциплін природничого циклу

Abstract

У статті розкриваються особливості формування самостійних висловлювань в учнів молодших та середніх класів під час вивчення природознавства. У статті зроблено акцент на тому, що для всебічного розвитку особистості дітей з порушеннями слуху важливу роль відіграє усвідомлене засвоєння учнями природничого матеріалу. Проаналізовано праці Н. Засенко та визначено, що видатна вчена переймалася відсутністю наступності у змісті тогочасних навчальних програм природничих дисциплін, вивчення яких передбачене у дошкільних закладах та початкових класах. Продемонстровано, що поширені узагальнюючі терміни діти використовують в основному правильно, засвоєння ж інших понять вимагає спеціальної роботи над ними. З’ясовано, що у практиці роботи тогочасних шкіл під час проведення предметних уроків є значні недоліки на всіх етапах вивчення об’єктів. Визначено, що видатний сурдопедагог велику увагу приділяла використанню наявних у дітей знань і збагачення їх новими. З’ясовано, що одним з істотних недоліків під час проведення предметних уроків є мала активність учнів і недостатнє використання вже наявних у них знань і вмінь. Продемонстровано, що в процесі вивчення природничого матеріалу глухими учнями особливу увагу Н. Засенко приділяла порівнянню, адже дітям з порушеннями дуже складно встановити схожість об’єктів. У статті подано короткий аналіз експериментальних досліджень Н. Засенко та представлено використання різноманітних форм діяльності самих учнів. Особлива увага при цьому приділялась зарисовкам предметів на різних етапах їх вивчення. Наголошено на тому, що, незважаючи на позитивні сторони самостійних висловлювань учнів, під час проведення перших експериментальних уроків Н. Засенко виявлені й істотні недоліки.