Східноподільська говірка в збірках Ольги Павленко «Мальви на причілку» та «Кого Бог любить»

Abstract

У статті проаналізовано типові східноподільські діалектні риси, репрезентовані в збірках сучасної української письменниці Ольги Павленко "Мальви на причілку" та "Кого Бог любить". Зауважено, що, на відміну від інших письменників, які переважно у творах використовують лише лексичні діалектні елементи, Ольга Павленко не обмежується лексичним рівнем, а в канву художнього тексту вводить і слова, які демонструють фонетичні та морфологічні риси східноподільських говірок. Зокрема, зникнення кореляції |р| : |р’|, диспалаталізація [т’] в дієслівних формах, протетичні приголосні [г], [й] перед голосними [о], [и], епентетичні приголосні, сполуки [мн’], [вл’] на місці [мй], [вй], реалізацію фонеми |ф| звукосполукою [хв], усічення основ слів чи подовження іншомовних основ тощо. Акцентуаційні особливості східноподільських говірок простежено за римованими текстами, уведеними до оповідань збірок. Серед морфологічних рис східноподільських говірок виявлено залишки форм двоїни в іменниках, відсутність диференціації іменників жіночого та чоловічого родів І та ІІ відмін в орудному відмінку однини на тверду, м’яку і мішану групи, утворення ступенів порівняння прикметників за допомогою суфіксів -енн-, -езн-, -ч-, -ецьк-, прислівників прикметникового походження – за допомогою суфікса -ч-, відсутність чергування приголосних у дієслівних особових формах, утворення пасивних дієприкметників та безособових дієслів за допомогою суфікса -ян- , використання числівників єден та штири тощо. У статті підкреслено, що діалектні слова авторка використовує лише в мовленні персонажів. Зроблено висновок про те, що лексеми, які демонструють східноподільські діалектні риси, – мовний засіб створення особливого колориту оповідань зі збірок Ольги Павленко, передають експресію мовлення персонажів і є стилістично вмотивованими.