Соціально-психологічна реабілітація осіб з інвалідністю засобами інклюзивного туризму

Abstract

У статті розглянуто особливості соціально-психологічної реабілітації. Визначено основні форми і методи реабілітації для осіб з інвалідністю. Проаналізовано нормативно-правову базу з даного питання. Охарактеризовано такі поняття, як «психологічна діагностика», «психологічне консультування», «психологічна підтримка», «психологічна просвіта», «психотерапія», «групова робота», «психофармакотерапія». Проаналізовано принципи соціально-психологічної реабілітації, серед яких – принцип індивідуалізації, принцип невідкладності, принцип єдності психосоціальних і психофізіологічних методів впливу, принцип послідовності та ієрархічності реабілітаційних заходів, принцип партнерства. Охарактеризовано класифікацію заходів та поняття інклюзивного туризму. Серед основних реабілітаційних функцій туризму варто відзначити соціально відновлювальну, психологічну, особистісно-орієнтовану, компенсаторну. Здійснено узагальнений аналіз проведених досліджень, які стосуються впровадження інклюзивного туризму як виду соціально-психологічної реабілітації осіб з інвалідністю. За результатами аналізу варто відзначити позитивний вплив такого виду реабілітації. Під час подорожей формуються необхідні навички, серед яких – рішучість, цікавість, упевненість у собі, прийняття інвалідності; відзначається зниження афективної лабільності, гармонізація настрою, більш позитивне сприйняття реальності. Також спостерігається зниження рівня нервово-психічної напруги, імпульсивних реакцій; міжособистісні контакти стали більш продуктивними. Відзначається підвищення морально-етичної орієнтації, зниження рівня агресивності, підозрілості, порушень у цілому. Також такий вид реабілітації можна використовувати як засіб проходження соціалізації в нових умовах, а також використовувати як компонент під час проведення комплексної програми реабілітації.