Антропонімія українських історіографічних пам’яток другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Abstract

Дисертація присвячена вивченню антропонімікону пам’яток історіографічного жанру другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст., які до цього часу не залучались для антропонімійних студій. Усі зафіксовані в досліджуваних текстах антропоніми класифікуються за структурними особливостями: виділено одно-, дво-, три-, чотирилексемні та антропонімійно-апелятивні найменування, у межах яких визначаються внутрішньотипові формули, диференційовані на центр і периферію; проаналізовано фонетичні, словотвірні, морфологічні, лексичні, синтаксичні, графемно-орфографічні варіанти, визначено функціональне навантаження антропонімів в цілому та кожного з компонентів антропонімної формули зокрема.