ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Abstract

У дисертації вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання англійської мови: позитивна мотивація та усвідомлення майбутніми учителями початкової школи важливості формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання англійської мови; формування іншомовного комунікативного середовища; комунікативне спрямування змісту професійно орієнтованих дисциплін та застосування інноваційних освітніх технологій для його реалізації; орієнтація педагогічної практики на комунікативні аспекти). Розроблено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання англійської мови, яка охоплює такі блоки: методологічно-цільовий (мета, завдання підготовки, підходи, принципи), організаційно-діяльнісний (педагогічні умови), змістово-технологічний (зміст, форми, методи та технології підготовки), діагностико-результативний (критерії, рівні) Схарактеризовано сутність основних понять дослідження: «підготовка», «професійна підготовка», «практична підготовка», «комунікативна компетентність», «комунікативна компетентність вчителів початкової школи», «комунікативна компетентність молодших школярів», «готовність вчителя до професійної діяльності», що дає змогу визначити основний концепт дослідження – готовність майбутніх учителів початкової школи до формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів – як комплексний цілісний феномен, який акумулює сукупність професійних, особистісних та методичних характеристик учителя, необхідних для ефективного навчання молодших школярів іншомовного спілкування, активної взаємодії у полікультурному середовищі та сприяє їхньому особистісному розвитку. У результаті аналізу сутності та змістових характеристик ключових понять дослідження виявлено, що підготовка майбутніх учителів початкової школи повинна забезпечувати баланс теоретичних знань і практичних навичок, причому останні покликані сформувати їхню здатність ефективно взаємодіяти з учнями, оскільки результативність та ефективність формування комунікативної компетентності молодших школярів значною мірою залежить від сформованості аналогічної компетентності у майбутніх учителів початкової школи. Визначено критерії готовності майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності молодших школярів в процесі навчання англійської мови, до яких віднесено: мотиваційно-ціннісний, змістово-когнітивний, діяльнісно-комунікативний і результативно-рефлексивний. На різних етапах у дослідженні брали участь 382 здобувачі, із них 184 у контрольних та 198 в експериментальних групах. На констатувальному етапі експерименту використано такі методи дослідження: тестування, анкетування, інтерв’ю, бесіди, спостереження й самоспостереження, методи статистичного аналізу. Під час визначення кількісних показників ступеня готовності майбутніх фахівців у галузі початкової освіти до формування комунікативної компетентності молодших школярів та отримання відповідних якісних даних використано обґрунтовані, перевірені практикою методики, зокрема: опитувальник мотиваційних джерел, методику вимірювання мотивації успіху Т. Елерса, тест на визначення рівня професійної компетентності вчителя, діагностику загального рівня комунікабельності, методику діагностування комунікативних та організаторських схильностей, експертну самооцінку педагогічної діяльності вчителя тощо, які дозволили реалізувати мету констатувального етапу експерименту відповідно до визначених критеріїв та їх показників. У результаті констатувального етапу експерименту виявлено, що рівень готовності майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності молодших школярів є переважно середнім і достатнім. Зокрема, високий рівень готовності мають лише 18,2 % здобувачів експериментальної групи (ЕГ) та 17,9 % контрольної групи (КГ), що свідчить про недостатню сформованість відповідних навичок у значної частини здобувачів вищої освіти. Найбільша кількість здобувачів перебуває на достатньому рівні (39,4 % у ЕГ та 38,6 % в КГ), що вказує на наявність певних комунікативних умінь, проте їх потрібно розвивати та вдосконалювати в умовах практичної підготовки. Близько 28 % здобувачів мають середній рівень сформованості комунікативної компетентності, що свідчить про необхідність цілеспрямованої роботи щодо покращення їхніх навичок. Водночас низький рівень зафіксовано у 14,1 % здобувачів ЕГ та 14,7 % КГ, що підкреслює потребу в додаткових заходах для підвищення рівня їхньої комунікативної компетентності. У процесі формувального експерименту перевірено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів. Перша педагогічна умова – позитивна мотивація та усвідомлення майбутніми учителями початкової школи важливості формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання англійської мови – реалізовувалася через систему мотиваційних, навчально-практичних і дослідницьких заходів. Зокрема, організовувалися лекції, зустрічі з досвідченими педагогами, відкриті уроки, семінари, тренінги, воркшопи та педагогічна практика, що сприяли розумінню професійної ролі вчителя та усвідомленню важливості комунікації у навчальному процесі. Майбутні педагоги залучалися до проєктної діяльності, аналізу педагогічних ситуацій та використання інтерактивних методів навчання. Також проводилися дослідження з проблематики формування комунікативних навичок, а під час педагогічної практики майбутні вчителі мали змогу застосовувати отримані знання на практиці. Комплекс цих заходів сприяв розвитку усвідомленого ставлення до формування комунікативної компетентності молодших школярів і забезпечував підготовку до ефективної педагогічної діяльності. Реалізація другої педагогічної умови – формування іншомовного комунікативного середовища – включала впровадження інтерактивних методів навчання (рольові ігри, драматизація, групові проєкти), використання цифрових технологій, організацію мовних клубів та інтеграцію англійської мови в інші дисципліни за підходом CLIL. Залучення майбутніх учителів початкової школи до створення іншомовного середовища сприяло розвитку їхніх професійних компетентностей та ефективному формуванню комунікативних навичок у молодших школярів. Реалізація третьої педагогічної умови – комунікативне спрямування професійно орієнтованих дисциплін та застосування інноваційних освітніх технологій для його реалізації, здійснювалася через використання інноваційних методик і технологій. Було застосовано інформаційно-комунікаційні технології, зокрема платформи для управління освітою (LMS), такі як Moodle та Google Classroom, інтерактивні навчальні платформи (ресурси Британської ради, Kahoot!, Quizlet, Wordwall), мобільні застосунки (Voscreen, LingQ, TED Talks, Story Dice, Cambridge English) та мультимедійні матеріали для тренування мовленнєвих навичок (оригінальні відео та аудіо, інтерактивні ігри, онлайн-платформи й мобільні застосунки (Kahoot!, MyQuiz, Mentimeter, Linguo Kids, Helen Doron English, Fun Easy Learn, Learn English Kids, Freddie’sVille, Quizlet, Wordwall). Під час викладання професійно орієнтованих дисциплін, таких як: Іноземна мова (за професійним спрямуванням), Практика усного і писемного мовлення (іноземна мова), Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі (іноземна мова), Методика іншомовної освіти, Іноземна мова, Методика навчання іноземної мови в початковій школі) застосовувалися рольові ігри, ситуативні вправи, моделювання реальних комунікативних ситуацій, колективне розв’язання проблем та ігри для розвитку емоційного інтелекту. Використання програми соціально-емоційного навчання (СЕН) «Зерна» сприяло формуванню в молодших школярів навичок ефективної комунікації, розуміння емоцій та конструктивного вирішення конфліктів. Важливу роль відігравало створення англомовного освітнього середовища, зокрема через розмовні клуби, використання автентичних матеріалів та інтеграцію культурного компонента в освітній процес. Четверта педагогічна умова – орієнтація педагогічної практики на комунікативні аспекти – реалізовувалась через використання активних методів навчання, зокрема рольових ігор та ситуативних вправ. Це сприяло розвитку комунікативних навичок у здобувачів вищої освіти, адаптації до різних соціокультурних ситуацій та вдосконаленню вербальних і невербальних комунікацій. Педагогічна практика включала вправи на розвиток слухання, говоріння, емоційного вираження та невербальних сигналів. Інтеграція комунікативних стратегій у освітній процес, робота з менторами та психолого-педагогічні тренінги сприяли формуванню ефективних навичок взаємодії з учнями, батьками та колегами. За результатами проведення експерименту виявлено рівні сформованості кожного з визначених критеріїв в експериментальній і контрольній групах та здійснено їх порівняльний аналіз, який засвідчив значну позитивну динаміку розвитку готовності майбутніх учителів початкової школи до формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів в експериментальній групі й незначну динаміку в контрольній. Зокрема, в експериментальній групі після формувального етапу експерименту кількість здобувачів вищої освіти з високим рівнем готовності зросла на 22,2%, реципієнтів достатнього рівня стало на 4,0% менше, а середнього й низького відповідно на 10,7% і 7,5% менше. У контрольній групі кількість здобувачів вищої освіти з високим рівнем готовності підвищилася на 2,8 %, реципієнтів достатнього рівня стало менше на 0,5%, а середнього й низького відповідно на 2,7 % і 0,6 %. Такі дані засвідчують ефективність теоретично обґрунтованих та практично реалізованих педагогічних умов забезпечення готовності майбутніх учителів початкової школи до формування іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів, а також дають підстави стверджувати про досягнення мети дисертаційного дослідження.