ВПЛИВ СТОСУНКІВ СІЛЬСЬКОГО ДУХОВЕНСТВА З ВІРЯНАМИ НА СТАН ПРАВОСЛАВНОЇ ПАРАФІЇ У ХІХ СТОЛІТТІ

Abstract

На основі архівних джерел, на прикладі Уманського повіту, ілюструються особистісні взаємини між православним духовенством та вірянами у ХІХ ст. та з’ясовується вплив взаємин на стан соціально-духовного життя парафії, висвітлюються окремі фрагменти повсякденного життя парафії та з’ясовуються чинники, що впливають на формування авторитету духовенства у парафіяльному оточені. Застосування методів історизму, об’єктивності, системності, комплексності та плюралізму дозволило провести системний аналіз широкого кола різнобічних джерел, які у своєму взаємозв’язку дали змогу персоніфікувати окремих православних священиків Уманщини, визначити їх місце та роль у соціально-духовному житті регіону, а також у суспільно-політичному та соціально-економічному житті ХІХ ст. З’ясовано, що головним гарантом поваги та довіри до персони духівника були неодмінні загальнолюдські цінності, зокрема добро та справедливість. Це той чинник, який сприяв підвищенню авторитету священнослужителя та дозволяв довгий час служити на одній парафії, створюючи священицьку династію. У таких парафіях зберігалися родинні традиції, духовно-моральні цінності, культурно-духовні надбання, мир та злагода.