Особливості творення і сприймання мовлення як психологічні чинники формування комунікативної компетентності особистості

Abstract

У статті охарактеризовано психолінгвістичні особливості творення мовлення як індивідуального комунікативного акту і сприймання мовлення в індивідуальному комунікативному акті, які є психологічними чинниками формування комунікативної компетентності учнів. Проаналізовано моделі мовленнєвої діяльності, що стосуються поетапного процесу породження мовлення, етапи мовленнєвої діяльності. Розглянуто аналітичну модель спілкування, до складу якої входять три взаємопов’язані сторони: комунікативна, інтерактивна і перцептивна. Визначено основні фази мовленнєвої діяльності (орієнтація, планування, реалізація, контроль), їх особливості реалізації та роль для створення висловлювання у процесі спілкування. обґрунтовано, що мовна система виявляється в індивідуальних мовленнєвих системах (комунікативних актах). Взаємозв’язок комунікативного акту особистості й мовної системи представлено у вигляді взаємопов’язаних компонентів (мовна система, мовний матеріал, мовленнєва діяльність (індивідуальних комунікативний акт)). Доведено, що процес сприйняття мовлення комунікантом проходить у дві фази ‒ власне сприйняття і розуміння почутого або прочитаного. З’ясовано, що у процесі комунікації виникають різноманітні бар’єри (логічний, лінгвістичний, стилістичний, фонетичний), визначено їх особливості. Розглянуто модель комунікації, її основні складники.