Символічний зміст вербальних образів крізь призму лінгвопоетичного осмислення Шевченкового твору

Abstract

У статті оприявлено семантичні особливості лексико-граматичних одиниць із символічним забарвленням у контексті Шевченкового вірша через призму декодування поетичного тексту. Змодельовано лінгвальну багатогранну картину поетичного світу Кобзаря, що репрезентує невичерпний ресурс емоцій і почуттів, духовну силу слова, здатність проникати у внутрішній світ особи. Зроблено висновок про те, що заглиблення в контекст Шевченкової мови значно розширює і поглиблює у мовній свідомості символічний зміст лексичних одиниць Дніпро, Україна, син, мати, дієслівних форм і стійких сполучень слів, які актуалізують прагнення осмислити волевиявлення автора, осягнути феномен його актуальності.