Українська культура та особливості її викладання в глобалізованому освітньому просторі

Abstract

У статті досліджено основні проблеми, з якими стикаються заклади вищої освіти (далі – ЗВО) та викладачі під час викладання дисциплін, пов’язаних з українською культурою. Проаналізовано глобалізаційні процеси, їхній вплив на розвиток суспільства загалом та його культурну складову зокрема. Розглянуто наслідки глобалізації для українського суспільства, його національної ідентичності та культурного розвитку. Особливу увагу приділено значенню викладання української культури у ЗВО як чинника націєтворення, формування національної само- бутності та зміцнення культурної ідентичності. Окреслено сучасні підходи до викладання цих дисциплін в умовах, що визначаються глобалізаційними процесами та цифровізацією освітнього простору. Проаналізовано вплив обмежень, зумовлених пандемією COVID-19 та повномасштабною війною в Україні, на викладання й вивчення української культури у ЗВО. Мета дослідження – проаналізувати особливості викладання української культури в умовах глобалізації освіти та визначити шляхи підвищення його ефективності. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. За результатами дослідження встановлено, що, попри значний націєтворчий потенціал української культури, її представлення як навчального предмета у ЗВО, залишається обмеженим. Доведено, що вивчення культурної спадщини України сприяє формуванню національної ідентичності молодого покоління, усвідомленню ним своєї належності до українського народу, розвитку соціальних компетентностей, навичок командної роботи та професійного зростання. Наголошено на необхідності використання сучасних педагогічних підходів і цифрових технологій для підвищення зацікавленості здобувачів освіти у вивченні української культури.