Гончарне виробництво в Київській губернії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Abstract

У статті розглядається розвиток гончарства як провідного ремесла селянства Київської губернії у другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Зазначається, що в означений період відбувалася поступова переорієнтація продукції на сільське населення, адже у міський побут активно входила продукція фаянсових і фарфорових заводів.Кустарі працювали на місцеві ринки, або на скупника, або ж на замовлення. Однією з причин поширення народних ремесл і промислів в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. було малоземелля. Гончарне виробництво зосереджувалося в чітких терито-ріальних межах, що зумовлювалося наявністю природних родовищ високо-якісної глини. Ремесло на селі передавалося від старшого покоління молодшому, переважно від батька синам. Асортимент глиняного посуду вирізнявся найбільшим різноманіттям серед усіх товарів гончарного виробництва. Його типологічна структура передусім визначалася господарсько-побутовим призначенням.