Білінгвізм та соціально-педагогічні засади мовної політики у Сполучених Штатах Америки

Abstract

У статті з’ясовано походження терміну «білінгвізм» і підходи різних науковців до його трактування. Пілотажний аналіз наукових досліджень, присвячених проблемі багатомовності в цілому та двомовності зокрема, дає підстави стверджувати, що непросто узагальнити способи її ствердження в світі. Щоб зробити правильні висновки щодо соціальних передумов і наслідків багатомовності, потрібно з’ясувати та взяти до уваги різноманітні фактори.Аналізуючи двомовність, необхідно диференціювати багатомасштабні дослідження багатомовних суспільств («суспільний» білінгвізм) і маломасштабні дослідження тих країн, в яких відбувається взаємодія двомовних мовців («індивідуальний» білінгвізм). На індивідуальному рівні основним предметом обговорення є те, що людина вивчає одну або більше мов у дитинстві чи в більш старшому віці, як ці мови представлені у свідомості і як вони доступні для спілкування, письма і сприймання. Якщо ж багатомовністьрозглядати як суспільний феномен, то варто взяти до уваги такі аспекти, як статус і роль мови у певному суспільстві, ставлення до мов, детермінанти вибору мови, символічне та практичне їх використання і співвіднесення між застосуванням мови та соціальнимифакторами – етнічність, релігія і класова приналежність. Досліджено, що двомовність може бути результатом засвоєння мов у природних умовах, коли людина перебуває у двомовному оточенні, та у штучних умовах, тобто у процесі білінгвальної освіти. За двомовного навчання іноземна мова розглядається не лише як засіб повсякденної комунікації, але й як інструмент для полікультурного виховання учнів, розширення їхнього загальноосвітнього кругозору, стимулювання необхідності подальшої самоосвіти і саморозвитку. Розглянуто особливості мовної політики США як однієї з найбільш багатомовних країн світу. Встановлено, що на розвиток і функціонування американської мовної освіти, яка є досить комплексним суспільним явищем, впливає ряд соціальних, культурних, лінгвістичних, когнітивних та психолінгвістичних факторів.