Психологічні особливості розвитку еколого-правової свідомості особистості

Abstract

Стаття присвячена особливостям розвитку еколого-правовій свідомості особистості та її значенню у сучасних умовах розвитку суспільства. Відмічається, що екологічна свідомість особистості – це найвищий рівень відображення індивідом навколишньої дійсності, навколишнього середовища, що забезпечує гармонійне співіснування та взаємодію людини та природи. Дається визначення еколого-правовій свідомості особистості, як механізму забезпечення екологічного права, який діє винятково на знанні еколого-правових норм, їхнього розуміння, усвідомлення необхідності їх дотримання. Доведено, що еколого-правова свідомість особистості диктує людині правила поведінки у навколишньому природному середовищі й дозволяє подолати еколого-правовий нігілізм у суспільстві, формує процес вироблення й засвоєння суб'єктом певних норм поведінки по відношенню до природи, а правопорядок є тим юридичним результатом, до якого прагне й державна влада, і всі суб’єкти права.